У Києві за два місяці російські атаки пошкодили 85 закладів освіти

У Києві з початку травня до 6 липня через російські атаки пошкоджено 85 закладів освіти. Загалом від початку повномасштабного вторгнення руйнувань різного ступеня зазнали вже 310 освітніх установ столиці, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Найбільш різке зростання пошкоджень зафіксували на початку липня. Лише за перші шість днів місяця в Києві постраждали ще 30 навчальних закладів - від дитсадків і шкіл до закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти.

Які заклади освіти постраждали

Російські атаки пошкодили освітню інфраструктуру різних рівнів. Серед постраждалих - заклади дошкільної освіти, школи, позашкільні установи, професійно-технічні навчальні заклади, фахові передвищі та вищі заклади освіти.

Окремо в КМДА згадують інклюзивно-ресурсний центр. Такі заклади важливі для дітей з особливими освітніми потребами, тому їхнє пошкодження впливає не лише на навчальний процес, а й на доступ до корекційних, психологічних і консультаційних послуг для родин.

Загальна цифра - 310 пошкоджених освітніх установ від лютого 2022 року - показує масштаб навантаження на міську систему освіти. Йдеться не про поодинокі інциденти, а про тривале руйнування мережі, якою щодня користуються діти, студенти, педагоги й батьки.

Що місто відновлює першочергово

У пошкоджених будівлях міські служби проводять першочергові аварійно-відновлювальні роботи. Насамперед закривають вибиті вікна, прибирають уламки, ремонтують пошкоджені конструкції та приводять до безпечного стану приміщення, які можна швидко повернути в роботу.

Для шкіл і дитсадків це критично перед новим навчальним періодом. Навіть якщо будівля не зазнала масштабних руйнувань, вибиті вікна, пошкоджені двері, стелі, класи або укриття можуть впливати на те, чи зможе заклад приймати дітей очно.

У КМДА наголошують, що відновлювальні роботи тривають безперервно. Головне завдання - мінімізувати наслідки атак для дітей, учнів, студентів і педагогів та зберегти роботу освітньої системи міста в умовах війни.

Чому це важливо для киян

Пошкодження освітніх закладів напряму впливає на життя районів. Школа чи садок - це не лише місце навчання, а щоденна інфраструктура для родин: маршрут дитини, графік батьків, робота педагогів, доступ до гуртків, харчування та укриттів.

Коли навчальний заклад пошкоджений, місту доводиться швидко вирішувати кілька питань одночасно: де навчатимуться діти, чи безпечна будівля, чи працює укриття, чи можна організувати очний або змішаний формат. Для батьків це означає додаткову невизначеність, особливо якщо пошкоджений садок або школа поруч із домом.

Особливо чутливими є випадки, коли страждають дитсадки, початкові школи та інклюзивно-ресурсні центри. Для наймолодших дітей і дітей з особливими освітніми потребами зміна простору, маршруту або педагогічної команди може бути складнішою, ніж для старших учнів.

Що буде далі

Місто продовжить аварійні ремонти та оцінку пошкоджень після кожної атаки. Частину робіт можна виконати швидко - закрити вікна, відновити двері, прибрати уламки, провести локальні ремонти. Складніші пошкодження потребують додаткового обстеження, коштів і часу.

Для родин головним джерелом інформації залишаються адміністрації конкретних шкіл, садків і закладів освіти. Саме вони мають повідомляти про формат навчання, тимчасові зміни в розкладі, можливі переведення груп або класів і стан укриттів.

Поки атаки тривають, освітня інфраструктура Києва залишається однією з вразливих частин міста. Але швидке відновлення закладів має допомогти зберегти доступ дітей до навчання та повернути школи й садки до роботи там, де це можливо безпечно.