У Києві завершили пошуково-рятувальні роботи після російського удару в ніч на 6 липня. Рятувальники закінчили пошук людей на двох найбільш постраждалих локаціях - у Подільському та Дарницькому районах.
За оновленими даними, внаслідок атаки загинули 19 людей, серед них одна дитина. Ще 61 людина отримала поранення, зокрема семеро дітей. Після завершення пошукових робіт на місцях ударів тривають аварійно-відновлювальні роботи.
Де завершили пошукові роботи
Пошуково-рятувальну операцію завершили у Подільському та Дарницькому районах. Саме там кілька діб тривало розбирання завалів після нічної атаки 6 липня.
У Дарницькому районі рятувальники деблокували з-під завалів тіло ще однієї людини, після чого кількість загиблих у столиці зросла до 19. Далі на пошкоджених локаціях працюватимуть комунальні служби, аварійні бригади та фахівці, які займаються відновленням інфраструктури.
Скільки людей загинули й постраждали
Внаслідок російського удару по Києву загинули 19 людей. Серед загиблих - одна дитина.
Поранення отримала 61 людина, серед них семеро дітей. Частині постраждалих знадобилася медична допомога після руйнувань, пожеж, вибухової хвилі та обвалів у житлових будинках.
Що відбувається на місцях ударів
Після завершення пошуку людей роботи на локаціях не припиняються. Там тривають аварійно-відновлювальні заходи: розчищення територій, демонтаж небезпечних конструкцій, перевірка пошкоджених будинків і комунікацій.
Для мешканців постраждалих будинків це означає, що доступ до окремих ділянок може залишатися обмеженим. Перед поверненням у квартири або під’їзди варто орієнтуватися лише на повідомлення рятувальників, поліції, комунальних служб і міської влади.
Чому ця атака стала однією з найважчих для міста
Удар у ніч на 6 липня завдав значних руйнувань житловій забудові та міській інфраструктурі. Найбільше постраждали локації у Подільському та Дарницькому районах, де під завалами шукали людей.
Такі атаки мають довгий післяударний ефект для міста. Окрім жертв і поранених, мешканці втрачають житло, документи, автомобілі, доступ до звичних маршрутів, сервісів і базової безпеки у власних районах.
Що робити постраждалим мешканцям
Мешканцям пошкоджених будинків варто зберігати документи, фото й відео руйнувань, акти обстеження житла та всі довідки від служб. Ці матеріали можуть знадобитися для отримання допомоги, компенсацій або відновлення документів.
Якщо житло пошкоджене, не варто самостійно заходити в аварійні приміщення до дозволу фахівців. Після обстрілів небезпеку можуть становити не лише видимі руйнування, а й тріщини в конструкціях, пошкоджені перекриття, газові мережі, електрика та уламки.
Куди звертатися по допомогу
Постраждалим варто стежити за повідомленнями КМВА, районних адміністрацій, ДСНС і поліції щодо роботи штабів допомоги, відновлення документів, тимчасового розміщення та комунальних служб. На місцях ударів можуть діяти мобільні сервіси для мешканців, які втратили документи або майно.
Якщо людина потребує медичної, психологічної або соціальної допомоги, варто звертатися до міських служб і волонтерських організацій, які працюють із постраждалими після атак. Для фіксації пошкодженого майна важливо не прибирати сліди руйнувань до огляду, якщо це не загрожує безпеці.
Вибиті вікна та пошкоджений гуртожиток: Унаслідок нічної атаки на Київ постраждали будівлі КНУ імені Шевченка
У Києві стартують сезонні ярмарки: оприлюднено адреси на 7–12 липня