У Києво-Печерській лаврі відреставрували напрестольний хрест 1751 року роботи Івана Равича

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» завершили реставрацію унікального напрестольного хреста 1751 року, створеного видатним київським золотарем Іваном Равичем.

Історичний артефакт, який зберігається в Успенському соборі, після реставраційних робіт знову демонструє характерну барокову оздобу та авторське золочення.

Майже три століття історії

Хрест виготовили у 1751 році на замовлення ієросхимонаха Івана Зеленія.

На срібній оправі збереглося іменне тавро майстра — «IR», що підтверджує авторство Івана Равича — одного з найвідоміших українських ювелірів доби бароко.

Фахівці зазначають, що реставрацію виконали максимально дбайливо, не змінюючи жодного авторського елемента пам'ятки.

Що вдалося відновити

За століття експлуатації поверхня хреста вкрилася забрудненнями, які приховували тонку ювелірну роботу.

Під час реставрації спеціалісти:

очистили металеву оправу;

укріпили декоративні елементи;

зберегли авторське золочення;

відновили різьблену дерев'яну основу;

провели роботи зі слюдяними вставками.

Особливу увагу приділили збереженню автентичних матеріалів XVIII століття.

Над пам'яткою працювали реставратори заповідника

Реставраційні роботи виконали фахівці відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам'яток Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Сергій Шелапов та Мирослава Грига.

Їхнім головним завданням було не лише повернути хресту естетичний вигляд, а й максимально зберегти його історичну автентичність.

Хто такий Іван Равич

Іван Равич (1677–1762) вважається одним із найвидатніших київських золотарів XVIII століття.

Майстер народився та працював на Подолі, понад три десятиліття був лавником і райцею київського магістрату, а його творчість охоплює майже 60 років.

Серед замовників Равича були монастирі, представники козацької старшини та українські гетьмани.

Чому ця пам'ятка має особливу цінність

Напрестольний хрест є одним із головних богослужбових предметів православного храму та використовується під час літургії й благословення вірян.

Фахівці наголошують, що збережене авторське тавро «IR» має особливу історичну цінність, адже дозволяє достовірно ідентифікувати автора виробу та краще досліджувати розвиток українського ювелірного мистецтва XVIII століття.

Реставрація таких пам'яток допомагає зберегти культурну спадщину Києва та передати її майбутнім поколінням.