Київські школи не можуть набрати перші класи: що буде з освітою до 2030 року

Демографічна криза вже позначилася на столичній освіті: в окремих школах Києва бракує дітей для формування перших класів. До 2030 року кількість першокласників в Україні може скоротитися ще приблизно на третину, що змусить громади переглядати мережу шкіл і об’єднувати малокомплектні класи.

Про проблему розповіла співголова громадської організації «Батьки SOS» Альона Парфьонова в етері телеканалу «Київ 24». За її словами, труднощі з набором дітей, які раніше гостріше відчували невеликі сільські школи, тепер з’явилися і в столиці.

Чому у школах стає менше першокласників

Головна причина - тривале падіння народжуваності, яке додатково посилили війна, вимушена міграція та невизначеність для молодих родин. Діти, народжені в перші роки повномасштабного вторгнення, підуть до школи наприкінці десятиліття, тому нинішня демографічна ситуація безпосередньо визначає майбутній набір.

За перше півріччя 2026 року в Україні зареєстрували 73 292 народження - на 16% менше, ніж за аналогічний період 2025-го. За цей самий час зафіксували 259 853 смерті, тобто смертність приблизно у 3,5 раза перевищила народжуваність.

За підсумками всього 2025 року співвідношення було дещо меншим: на одного новонародженого припадало близько трьох померлих. Тому формулювання про «майже чотири смерті на одне народження» коректне саме для першого півріччя 2026 року, а не для попереднього року.

Скільки першокласників може залишитися до 2030 року

За словами Альони Парфьонової, прогноз Інституту освітньої аналітики передбачає скорочення кількості дітей, які вступатимуть до першого класу, приблизно на третину до 2030 року. Йдеться про загальноукраїнську тенденцію, а не окремий прогноз лише для Києва.

Столиця традиційно має найбільшу кількість народжень серед регіонів. У 2025 році в Києві народилося 19 410 дітей - 11,5% від загальної кількості новонароджених в Україні. Водночас навіть великий міграційний приплив не гарантує однакової наповненості шкіл у всіх районах міста.

Набір залежить від забудови району, вікової структури мешканців, виїзду родин за кордон і популярності конкретного закладу. Тому одні столичні школи можуть залишатися переповненими, тоді як інші не формуватимуть повних паралелей.

Що буде зі школами, де мало дітей

Невелика кількість першокласників не означає автоматичного закриття школи. Однак адміністраціям доведеться переглядати кількість класів, розподіл учителів і витрати на утримання закладу.

Малокомплектні класи можуть об’єднувати, а дітей - переводити до сусідніх шкіл, де є достатня кількість учнів. У районах із різким скороченням контингенту можливе перепрофілювання закладів або зміна їхньої структури.

Падіння кількості учнів впливає і на фінансування, адже значна частина освітніх видатків залежить від чисельності дітей. За меншої наповненості класів витрати на навчання одного учня зростають, тоді як навантаження педагогів скорочується.

Чому порожніють старші класи

Проблема стосується не лише початкової школи. Після дев’ятого класу частина підлітків вступає до професійних коледжів і закладів професійно-технічної освіти, тому у деяких школах залишаються десяті класи лише з 15-16 учнями.

Додатково на старшу школу впливає реформа профільної середньої освіти. Учні мають навчатися у більших академічних ліцеях, здатних запропонувати кілька профілів, а не залишатися в кожній найближчій школі з одним малокомплектним класом.

Для Києва це означає поступовий перерозподіл учнів між закладами. Частина шкіл зосередиться на навчанні дітей до дев’ятого класу, а старшокласники продовжуватимуть освіту в окремих ліцеях або професійних закладах.

Чи справді Київ втратить третину всіх школярів

Таких підтверджених даних наразі немає. Оприлюднений прогноз стосується майбутньої кількості першокласників по Україні, тому переносити показник у 33% на всіх учнів столиці некоректно.

Кількість школярів у Києві залежатиме не лише від народжуваності, а й від повернення родин із-за кордону, внутрішньої міграції та житлової забудови. Столиця може частково компенсувати природне скорочення населення завдяки переїзду сімей з інших регіонів, але розподіл дітей між районами залишатиметься нерівномірним.

Уже зараз демографічний спад змушує місто готуватися до іншої шкільної мережі - з меншою кількістю перших класів, більшими профільними ліцеями та можливим об’єднанням закладів, де навчається надто мало дітей.