Історична фабрика Сави Морозова на Подолі — під загрозою: навколо будівлі зводять паркан

У самому серці Подолу, на вулиці Притисько-Микільській, 1, розгортається ситуація, яка вже викликала хвилю обурення серед киян.
Навколо історичної будівлі XVIII століття — колишньої фабрики Сави Морозова — встановили будівельний паркан, хоча паспорт об’єкта відсутній, а статусу пам’ятки споруда офіційно не має.

Про це повідомив київський активіст Дмитро Перов, який неодноразово привертав увагу до випадків потенційного знищення історичних будівель у центрі столиці.

Історія фабрики: від братства до промислової спадщини

За даними енциклопедичного довідника «Київ», ділянка на розі Притисько-Микільської та Фролівської має багатовікову історію.
Колись вона належала Київському братству, тут працював шевський цех — одна з небагатьох мануфактур, що пережила велику пожежу 1811 року.

У другій половині XIX століття будівлю придбав відомий промисловець Сава Морозов, який облаштував тут ткацьку фабрику.
Згодом, у радянський період, споруда стала частиною Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства — тоді будівлю надбудували третім поверхом.
А вже за часів незалежності кияни добре знали її завдяки затишному кафе «Фролівське», що працювало на першому поверсі.

 «Це не просто стара будівля — це сторінка київської історії, пов’язана з ремісничими цехами, промисловим розвитком Подолу й життям громади ще з XVIII століття», — зазначає Перов.

Що турбує мешканців

Нині територію обгородили будівельним парканом, а на самій споруді немає паспорта об’єкта — документа, який має інформувати про характер робіт і замовника.
Робітники, за словами очевидців, говорять про «реконструкцію». Однак саме цей термін у будівельних нормах дозволяє повне знесення будівлі із збереженням лише фундаменту.

«Під виглядом “реконструкції” у Києві вже знищували десятки історичних споруд. Ми не можемо дозволити повторення цього сценарію з фабрикою Морозова», — наголошує активіст.

Без охоронного статусу — без захисту

Особливе занепокоєння викликає те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА досі не надав будівлі охоронного статусу.
Це означає, що формально об’єкт не вважається пам’яткою архітектури, а отже — не має законного захисту від знесення або перебудови.

Такі ситуації вже неодноразово ставали прецедентами для втрати історичного обличчя Києва:

• у 2022 році подібним чином було зруйновано будинок Барбана на Хмельницького,
• а у 2023 — історичну садибу на вул. Саксаганського.

Подоляни вимагають прозорості

Місцеві мешканці закликають КМДА та Міністерство культури перевірити законність робіт на ділянці й надати роз’яснення — що саме планується з історичною будівлею.
Активісти готують звернення до депутатів Київради з вимогою надати фабриці тимчасовий охоронний статус, аби запобігти можливому знесенню.

«Поки в місті немає чіткої системи охорони промислової спадщини, забудовники користуються прогалинами в законі. Але Поділ — не просто “ділянка під забудову”, це культурний код Києва», — каже урбаністка Марія Рибак.

Чому це важливо для Києва

Поділ — один із небагатьох районів, де ще збереглася автентична міська тканина XVIII–XIX століть.
Знищення кожної такої споруди — це не лише архітектурна втрата, а й удар по культурній пам’яті міста.

Кияни дедалі частіше виступають за збереження історичних будівель і ревіталізацію замість знесення.
Це не лише дешевше, а й формує неповторну атмосферу столиці, яку так цінують і мешканці, і туристи.

• Навколо будівлі колишньої фабрики Морозова встановлено будівельний паркан.
• Паспорт об’єкта відсутній, офіційного статусу пам’ятки немає.
• Активісти підозрюють підготовку до знесення під виглядом «реконструкції».
• Громада Подолу вимагає втручання міської влади та надання охоронного статусу будівлі.

Цей випадок — чергове нагадування, що історія Києва не потребує “оновлення” бульдозерами.
Її потрібно зберігати, щоб Поділ залишався Подолом — живим свідком минулого, а не ще одним кварталом новобудов.