Jerry Heil, alyona alyona, Василь Байдак і Ольга Сумська закликали заборонити полювання в Україні

Українські артисти, військові, письменники, журналісти та зоозахисники звернулися до влади із закликом повністю заборонити полювання в Україні. Ініціатори звернення наголошують: під час повномасштабної війни дикі тварини й так масово гинуть через обстріли, пожежі, мінування, руйнування екосистем і окупацію частини територій.

Попри формальну заборону полювання під час воєнного стану, тварин продовжують відстрілювати під виглядом регулювання чисельності. В UAnimals зазначають, що зараз держава не має повного й достовірного обліку популяцій, тому складно обґрунтувати будь-які відстріли як необхідний природоохоронний захід.

Хто підтримав звернення

До звернення долучилися акторки Ольга Сумська, Ірма Вітовська-Ванца та Анна Кошмал, співачка Jerry Heil, фронтвумен ONUKA Наталія Жижченко, реперка alyona alyona, стендап-комік, волонтер і режисер Василь Байдак.

Також ініціативу підтримали військовослужбовець і громадський діяч Масі Найєм, журналіст і телеведучий Олексій Суханов, письменник Максим Кідрук, перекладачка та громадська діячка Тетяна Кідрук, письменниця і співачка Ірена Карпа.

Звернення вже спрямували до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, а також до Державного агентства лісових ресурсів.

Чому зоозахисники вимагають повної заборони

Автори ініціативи наголошують, що війна вже завдала природі України величезної шкоди. Через обстріли, пожежі, мінування й руйнування середовищ існування гинуть дикі тварини, зникають рідкісні види, а реальний масштаб втрат неможливо оцінити через бойові дії та окупацію.

Водночас, за словами зоозахисників, держава продовжує використовувати підходи, які існували ще до повномасштабної війни. Йдеться про відстріли під виглядом регулювання чисельності тварин, хоча на сьогодні немає повної картини щодо стану популяцій.

UAnimals вважає, що без достовірного моніторингу такі рішення можуть бути небезпечними для екосистем. Особливо в умовах, коли тварини вже перебувають під постійним тиском війни.

Які альтернативи пропонують

Замість відстрілів зоозахисники пропонують інвестувати в гуманні та сучасні методи управління дикою природою. Серед них - пероральна вакцинація, регулярний моніторинг популяцій, системи раннього виявлення ризиків, сучасні засоби відлякування, створення місць підгодівлі, огорожі та інші природоохоронні практики.

Окремо автори звернення закликають залучати до формування державної політики екологів, науковців, природоохоронні та зоозахисні організації. На їхню думку, рішення щодо дикої природи мають базуватися на даних, а не на мисливській практиці чи винятках, які дозволяють продовжувати відстріли.

Зоозахисники також наголошують, що полювання не є єдиним способом боротьби зі сказом або регулювання чисельності тварин. Для цього існують інші інструменти, які не передбачають масового вбивства.

Що кажуть підписанти

Ольга Сумська зазначила, що під час війни українці щодня рятують тварин - військові на позиціях вигодовують їх, волонтери евакуюють із небезпечних територій, а притулки приймають тих, хто втратив дім. На цьому тлі полювання, за її словами, виглядає «абсолютно дикунською практикою».

Керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals Ольга Мацько наголосила, що під час відстрілів гинуть не лише дикі тварини, а й собаки та коти. За її даними, лише в Тернопільській області за два місяці 2025 року під час відстрілів убили 259 собак, 4 вовків, 207 лисиць і 24 котів.

У UAnimals підкреслюють, що полювання на практиці часто перестає бути способом регулювання чисельності й залишається формою дозвілля. Саме тому організація наполягає на переорієнтації державної політики з відстрілів на збереження й відновлення довкілля.

Чому це питання стосується не лише тварин

Підписанти звертають увагу й на безпековий аспект. Звуки пострілів можуть бути тригером для військових, ветеранів і цивільних, які пережили обстріли, полон, евакуацію або втрату близьких.

Окремий ризик - небезпека для людей під час самого полювання. Автори звернення згадують випадки, коли мисливці помилково стріляли в людей або створювали загрозу для тих, хто перебував поруч у лісах, полях чи на околицях населених пунктів.

Під час війни суспільство все частіше говорить про гуманність як частину безпеки. Заборона полювання, на думку ініціаторів, має стати одним із кроків до політики, де життя тварин, збереження екосистем і безпека людей важливіші за мисливське дозвілля.

Чому це важливо для Києва

Для Києва ця тема теж не є віддаленою. Столиця має великі зелені зони, ліси, заплави Дніпра, території поруч із передмістями та природними екосистемами Київщини, де мешкають дикі тварини.

Після початку повномасштабної війни саме Київ і область стали одним із центрів волонтерського порятунку тварин: евакуації з прифронтових територій, підтримки притулків, лікування поранених і пошуку нових родин. На цьому тлі дискусія про полювання стає частиною ширшого питання - як Україна поводиться з живим світом під час війни.

Автори звернення закликають державу обрати шлях захисту, відновлення та гуманних рішень. Остаточне рішення тепер залежить від реакції уряду, профільного міністерства та Держлісагентства.