В Україні готують повнометражний документальний фільм про незалежну культуру, яка сформувалася після початку повномасштабного вторгнення. Героями стрічки стануть понад 100 митців і представників творчих спільнот із різних міст України - музиканти, організатори рейвів, художники, тату-майстри, стріт-артисти та інші учасники нової культурної сцени.
Зйомки вже відбулися навесні 2026 року в Києві та Харкові, а прем’єру планують на осінь. Автори проєкту хочуть зафіксувати момент, у якому перебуває українська культура після 2022 року, і показати, як війна, суспільні зміни та нові зв’язки між спільнотами вплинули на музику, візуальне мистецтво, клубну сцену й міські творчі середовища.
Де знімали фільм
Частину зйомок провели в культових київських локаціях. Масштабне інтро фільму знімали у відкритому просторі київського «Колізею» КПІ - одній із впізнаваних міських точок, яка давно існує на перетині студентського життя, вуличної культури й неформальних подій.
Фінальні сцени знімали в павільйоні арт-простору «Колайдер». Також у стрічці з’являться київський клуб BRUKXT та Community Cafe - місця, пов’язані з незалежною музичною, клубною й ком’юніті-сценою столиці.
Окремий блок зйомок проходив у Харкові. Це важливий акцент для фільму, бо після 2022 року саме Харків став одним із символів культурної стійкості: місто продовжило створювати події, мистецтво й нові форми взаємодії навіть під постійною загрозою обстрілів.
Хто стане героями стрічки
У фільмі покажуть понад 100 учасників української незалежної культури. Серед них - музиканти, діджеї, організатори рейвів, художники, тату-майстри, стріт-артисти й представники інших творчих спільнот.
Йдеться не лише про відомих артистів, а й про людей, які будують культурну інфраструктуру зсередини: організовують події, створюють простори, підтримують локальні сцени, документують реальність і формують нові способи говорити про війну, втрати, спільність і майбутнє.
Такий підхід дозволяє показати культуру не як набір окремих імен, а як живу мережу. Саме ці зв’язки між містами, локаціями, музикантами, митцями й аудиторіями стали однією з ключових рис української сцени після повномасштабного вторгнення.
Яким буде формат фільму
Автори використають у стрічці хронікальні інтерв’ю, живі лайв-сцени, портретні б’юті-шоти та VHS-хроніки. Такий візуальний формат має поєднати документальність, архівну фактуру й атмосферу незалежної сцени.
Фільм не обмежиться класичною розмовною документалістикою. У ньому планують показати живі виступи, середовище, обличчя героїв, простори, де народжуються події, і фрагменти реальності, які часто залишаються поза офіційною культурною хронікою.
Для Києва це особливо цікаво, бо столиця у фільмі постане не лише як фон, а як активний учасник культурного процесу. КПІ, клуби, арт-простори й ком’юніті-локації формують карту незалежної сцени, яка існує паралельно з великими інституціями.
Хто працює над проєктом
Проєкт ініціював бренд Jägermeister, який підтримує альтернативну культуру, музичну сцену та спільноти навколо незалежного мистецтва. Над фільмом працює українська продакшн-студія Craft Story.
Craft Story відома документальними й культурними проєктами про українську музику, мистецтво та творчі спільноти. Серед її робіт - «Запал», «Стріха», «Будинок культури», «Спалах» та інші проєкти, що фіксують розвиток української культурної сцени.
Точну дату прем’єри та більше деталей про фільм автори обіцяють оголосити згодом. Наразі відомо, що реліз запланований на осінь 2026 року.
Чому це важливо
Після 2022 року українська культура різко змінила функцію. Вона стала не лише способом самовираження, а й інструментом взаємної підтримки, документування досвіду, зборів для війська, збереження пам’яті та створення спільнот у час постійної небезпеки.
Незалежна сцена часто реагує швидше за великі інституції. Саме тут народжуються нові формати благодійних рейвів, квартирників, виставок, татуювань як жестів пам’яті, вуличного мистецтва, музичних колаборацій і локальних подій, які допомагають людям триматися разом.
Повнометражний фільм про цю культуру може стати важливою фіксацією моменту. Він покаже, як українські митці й спільноти не просто виживають під час війни, а продовжують створювати мову, через яку країна говорить про себе тут і зараз.
Jerry Heil, alyona alyona, Василь Байдак і Ольга Сумська закликали заборонити полювання в Україні
В Україні пропонують офіційно затвердити Духовний гімн «Боже великий, єдиний»