Сергій Пономарьов
Київ наполягає на невідкладному проведенні засідання Ради національної безпеки і оборони України. Місто просить розглянути на ньому спільні з державою кроки для виконання Комплексного плану стійкості столиці.
Про це заявив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, питання стійкості столиці напряму пов’язане з життєзабезпеченням міста наступної зими, тому Київ очікує від державних структур конкретної співпраці, а не політичних суперечок.
Що вимагає Київ
Кличко заявив, що столиця наполягає на невідкладному засіданні РНБО. На ньому, за словами мера, потрібно розглянути найнагальніші об’єкти та проєкти, які неможливо реалізувати без участі держави.
Йдеться про заходи Комплексного плану стійкості Києва. Передусім - про критично важливі роботи, від яких залежить тепло, вода, електроживлення, інженерні мережі та робота міської інфраструктури взимку.
Що таке Комплексний план стійкості Києва
Комплексний план стійкості столиці - це документ із заходами, які мають підготувати Київ до можливих атак на енергетику, теплопостачання, водопостачання та іншу критичну інфраструктуру.
План Києва був представлений на засіданні РНБО 3 березня 2026 року. За словами Кличка, на відміну від інших регіонів, де плани підписували начальники військових адміністрацій, РНБО наполягала, щоб план столиці затвердив голова КМДА.
Щоб зробити це в законному полі, документ винесли на сесію Київради. 10 березня Київрада затвердила план, після чого його підписав Київський міський голова і передав до РНБО та Кабінету Міністрів.
У чому конфлікт із державою
Кличко заявляє, що після подання плану Київ чує претензії без конкретики та бере участь у нарадах, які не дають практичного результату. За словами мера, домовленості щодо фінансування, організаційних питань і правового врегулювання частини заходів держава не виконує.
Окремо він згадав домовленість щодо фінансування заходів плану у форматі 50/50. За логікою Києва, частину витрат має взяти на себе місто, а частину - держава, оскільки йдеться про столицю й об’єкти загальнонаціонального значення.
Що з 10 млрд грн для Києва
Останні заяви про нібито спрямування Києву близько 10 млрд грн на заходи стійкості Кличко назвав дивними. За його словами, документального підтвердження цього столиця не отримала.
Раніше урядові посадовці заявляли, що держава вже спрямувала на заходи стійкості столиці близько 10 млрд грн. Водночас Києву закидали, що понад 600 МВт потужностей залишаються без проєктних рішень на заміщення.
Таким чином, між містом і центральною владою виникла публічна суперечка: уряд говорить про наданий ресурс і відповідальність міської влади за конкретні рішення, а Київ наполягає, що не отримав підтвердження фінансування і потребує спільних рішень на рівні держави.
Що вже робить столиця
За словами Кличка, Київ уже втілює заходи плану в межах своїх можливостей. Насамперед місто займається проєктами, які є критично важливими для проходження наступної зими.
Фінансування, за словами мера, здійснюють за рахунок бюджету столиці, а також через залучення іноземного та внутрішнього кредитування. Водночас у КМДА наголошують, що частину питань без держави вирішити неможливо.
Чому це важливо перед зимою
Київ має одну з найбільших систем централізованого теплопостачання в країні. У разі нових атак на енергетику та теплоінфраструктуру стійкість столиці залежатиме від резервних джерел живлення, захисту критичних об’єктів, ремонтних потужностей і швидкості ухвалення рішень.
Саме тому питання стійкості Києва виходить за межі міського бюджету. Якщо столиця не матиме достатньої готовності до зими, це вплине на мільйони мешканців, лікарні, школи, транспорт, водопостачання, каналізацію та роботу державних інституцій.
Які проєкти є першочерговими
Кличко не деталізував у заяві повний перелік об’єктів, однак наголосив, що Київ визначив першочергові проєкти, необхідне фінансування та забезпечення для їх реалізації. Відкоригований план, за його словами, передали РНБО, уряду й Офісу Президента.
У відкритій частині плану раніше йшлося про захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення додаткової генерації та посилення стійкості систем тепло-, водопостачання і водовідведення.
Що має вирішити РНБО
Київ очікує, що РНБО розгляне не загальні претензії, а конкретні державні рішення. Це може стосуватися фінансування, правового врегулювання, координації між урядом і містом, а також пріоритетності робіт на критичних об’єктах.
Кличко наголошує, що столиця розраховує на конструктивну співпрацю державних структур. За його словами, питання стійкості Києва - це питання стійкості країни.
Що це означає для киян
Для мешканців Києва ця суперечка має практичний вимір. Від того, чи встигнуть місто й держава реалізувати першочергові заходи, залежить стабільність тепла, води, електроживлення, транспорту і комунальних сервісів у зимовий період.
Публічний конфлікт між міською та центральною владою може затягувати рішення. Тому ключове питання зараз - чи перейдуть сторони від взаємних заяв до погоджених графіків, відповідальних виконавців і підтвердженого фінансування.
Комплексний план стійкості Києва стосується не лише енергетики. Йдеться про здатність міста працювати під час атак, аварій, перебоїв із постачанням і надзвичайних ситуацій.
Для киян це означає готовність тепломереж, водоканалів, лікарень, укриттів, транспортної системи, комунальних служб і критичної інфраструктури до складного осінньо-зимового періоду.