Шахраї видають себе за СБУ та поліцію: киян попередили про нову схему виманювання грошей

У Києві правоохоронці попереджають про нову хвилю телефонного шахрайства. Зловмисники телефонують мешканцям столиці, представляються співробітниками СБУ або Національної поліції та під приводом вигаданих кримінальних справ виманюють гроші.

Схема побудована на страху й тиску. Людині кажуть, що вона нібито фігурує у справі про фінансування держави-агресора, державну зраду або співпрацю з Росією, після чого змушують переказати заощадження на «безпечний рахунок», передати готівку кур’єру або повідомити банківські дані.

Як починається шахрайський дзвінок

Зазвичай усе починається з телефонного дзвінка. Співрозмовник представляється працівником СБУ, поліції або іншого правоохоронного органу й повідомляє, що людина нібито проходить у кримінальному провадженні.

Для більшої переконливості шахраї можуть називати статті Кримінального кодексу, погрожувати обшуком, затриманням, арештом рахунків або допитом. Іноді вони надсилають у месенджери підроблені документи, стилізовані під повістки чи офіційні виклики.

Що вимагають аферисти

Після залякування шахраї пропонують так звану «перевірку коштів». Людині кажуть, що її гроші нібито треба тимчасово переказати на «безпечний» або «резервний» рахунок, щоб довести непричетність до злочину.

Інший варіант - передати готівку кур’єру, який нібито працює з правоохоронцями. Також аферисти можуть просити назвати реквізити картки, коди з SMS, паролі від банківських застосунків або встановити сторонні програми.

Чому люди вірять таким дзвінкам

Шахраї використовують психологічний тиск. Вони говорять швидко, не дають часу подумати, забороняють класти слухавку, вимагають нікому не розповідати про дзвінок і переконують діяти негайно.

Найчастіше під ударом опиняються люди похилого віку. Їм складніше швидко перевірити інформацію, а погрози «державною зрадою» або «фінансуванням ворога» можуть викликати сильний страх і розгубленість.

Випадок із 79-річним киянином

У Києві вже фіксували один із найбільших випадків подібного шахрайства. За даними поліції, 79-річний чоловік повірив псевдопрацівникам СБУ та після кількох днів психологічного тиску передав їм 6,7 млн грн.

Слідство повідомляло, що шахраї надсилали чоловіку підроблені повістки й переконували, що його гроші потрібно передати нібито для перевірки. Після цього правоохоронці викрили двох підозрюваних.

Чого ніколи не роблять справжні правоохоронці

Справжні працівники СБУ або поліції не проводять телефоном «перевірку коштів». Вони не просять переказувати гроші на рахунки, не вимагають передати готівку кур’єру й не збирають банківські паролі або коди з SMS.

Якщо людина справді потрібна правоохоронцям, її викликають офіційно в передбаченому законом порядку. Жодна законна процедура не передбачає «очищення» грошей через переказ на чужий рахунок.

Що робити, якщо вам подзвонили «з СБУ» або «поліції»

Найперше - припиніть розмову. Не сперечайтеся, не доводьте свою невинуватість і не виконуйте інструкцій людини в слухавці.

Після цього самостійно зателефонуйте 102 або 112 і повідомте про підозрілий дзвінок. Якщо співрозмовник називав прізвище, номер справи, посаду або надсилав документи в месенджер, збережіть ці дані для правоохоронців.

Якщо гроші вже переказали

Якщо ви вже переказали кошти або передали готівку, потрібно діяти швидко. Одразу зверніться до банку й попросіть заблокувати операцію або картку, якщо це ще можливо.

Після цього подайте заяву до поліції. Збережіть квитанції, номери рахунків, телефони, скриншоти листування, записи дзвінків, фото кур’єра або будь-які інші дані, які можуть допомогти слідству.

Як захистити літніх родичів

Поясніть батькам, дідусям і бабусям просте правило: якщо телефонують нібито з поліції, СБУ або банку й просять гроші - треба одразу класти слухавку та дзвонити рідним.

Домовтеся про сімейний код або коротку фразу, яку родич має сказати, якщо його змушують діяти під тиском. Також варто заздалегідь записати на видному місці номери близьких, банку, поліції та екстреної допомоги.

Корисно знати

Шахраї часто забороняють розповідати про дзвінок рідним саме тому, що бояться перевірки. Будь-яка вимога «нікому не кажіть» - це червоний прапорець.

Не повідомляйте телефоном персональні дані, коди з SMS, CVV-код, PIN-код, паролі від банківських застосунків і не встановлюйте програми за проханням незнайомців. Якщо сумніваєтеся, краще покласти слухавку й самостійно передзвонити за офіційним номером установи.