Київ серед найдорожчих столиць Європи за ціною проїзного: що показало порівняння

Після підвищення вартості проїзду у громадському транспорті Києва до 30 гривень у соцмережах почали активно поширюватися твердження, що столиця України стала однією з найдорожчих у Європі. Наскільки це відповідає дійсності? Розбираємося на основі тарифів у різних країнах, особливостей транспортних систем та купівельної спроможності населення.

Звідки виникло твердження

Із 15 липня у Києві набули чинності нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Разова поїздка коштує 30 гривень, а місячний безлімітний проїзний — 3656 гривень. Це стало першим підвищенням тарифів за кілька років і викликало хвилю критики серед киян.

На цьому тлі з'явилися заяви, що Київ нібито став одним із найдорожчих міст Європи за вартістю проїзду.

Що показує порівняння разових квитків

Якщо порівнювати лише ціну однієї поїздки, це твердження не підтверджується.

Після підвищення разовий квиток у Києві коштує 30 гривень (приблизно 0,6 євро), а при купівлі пакета з 50 поїздок його вартість знижується до 25 гривень.

Для порівняння:

Варшава — близько 41 грн;

Прага — приблизно 76 грн;

Париж — близько 128 грн;

Братислава — приблизно 56 грн;

Бухарест — близько 29 грн;

Осло — понад 200 грн.

Отже, за ціною разової поїздки Київ залишається одним із найдешевших серед більшості європейських столиць. Винятком є окремі міста, зокрема Кишинів та Бухарест, де базові тарифи нижчі або співставні.

Де Київ справді виглядає дорогим

Інша ситуація складається із безлімітними проїзними.

Місячний проїзний у Києві коштує 3656 гривень. Це дорожче, ніж:

Берлін — близько 3219 грн (при цьому квиток діє майже на весь регіональний транспорт Німеччини);

Варшава — приблизно 1308 грн;

Прага — місячний проїзний суттєво дешевший за київський;

Бухарест — близько 784 грн.

Водночас київський безліміт наближається до вартості проїзних у Парижі та Осло, хоча рівень доходів населення у Франції чи Норвегії в кілька разів перевищує український.

Саме тому твердження про дорожнечу має під собою підстави, але лише щодо місячного безлімітного проїзного.

Чому пряме порівняння не завжди коректне

Експерти звертають увагу, що транспортні системи європейських міст працюють за різними принципами.

У більшості столиць ЄС пасажир платить не за кількість поїздок, а за час користування транспортом. Один квиток дозволяє протягом 60–90 хвилин необмежено пересідати між метро, автобусами, трамваями та електричками.

У Києві ж кожна пересадка, як правило, є окремою оплачуваною поїздкою. Через це навіть дешевший разовий тариф не завжди означає нижчі витрати для пасажира.

Крім того, у багатьох країнах значно ширше використовуються річні або місячні абонементи, які обходяться набагато дешевше в перерахунку на одну поїздку.

Аргументи міської влади та критика експертів

У КМДА пояснюють підвищення тарифів різким зростанням собівартості перевезень. За розрахунками міської влади, економічно обґрунтований тариф перевищує 44 гривні у наземному транспорті та 64 гривні у метро.

Основними причинами називають подорожчання електроенергії, пального, запасних частин, дефіцит кадрів та значні витрати міського бюджету на дотації громадському транспорту.

Водночас транспортний аналітик Олександр Гречко ставить під сумнів окремі розрахунки КМДА. Зокрема, він вважає завищеними прогнозні ціни на електроенергію та дизельне пальне, а також критикує використання середньої заробітної плати замість медіанної як показника платоспроможності населення.

На його думку, після підвищення тарифів частина пасажирів може перейти до приватних маршруток, де вартість проїзду наразі нижча.

Вердикт

Твердження, що Київ є одним із найдорожчих європейських міст за вартістю проїзду, є частково правдивим.

Якщо йдеться про разову поїздку, це не відповідає дійсності — київський тариф залишається значно нижчим, ніж у більшості столиць Європи.

Однак якщо порівнювати місячний безлімітний проїзний, то Київ справді опинився серед найдорожчих міст регіону. Його вартість перевищує аналогічні проїзні у Варшаві, Празі, Бухаресті та навіть у Берліні, хоча рівень доходів українців суттєво нижчий.

Саме тому оцінювати нові тарифи лише за ціною разового квитка або лише за вартістю безліміту некоректно. Повну картину дає лише комплексне порівняння транспортних моделей, доходів населення та принципів тарифоутворення