Київська культура під час війни: як відновлюють театри, бібліотеки та готують новий кластер «Загреб» — розповів Сергій Анжияк

Попри повномасштабну війну, культурна сфера Києва не лише утримує позиції, а й поступово розвивається. Місто одночасно відновлює пошкоджені об’єкти, модернізує інфраструктуру та створює нові культурні простори. Про це розповів директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк.

За його словами, одним із пріоритетів залишається відновлення закладів, які постраждали внаслідок російських обстрілів. Від початку повномасштабного вторгнення в Києві пошкоджено близько 40 комунальних закладів культури. Найбільших руйнувань вони зазнали під час масованої атаки 25 травня, коли постраждали театри «Мала опера», «Київська опера» та Київський академічний театр ляльок.

Ударів зазнали й об’єкти державного рівня, зокрема Національний музей «Чорнобиль», Національна філармонія України, Національний художній музей України та Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого. В окремих випадках пошкодження є серйозними, однак, як зазначають у міській владі, жоден музейний експонат не був втрачений, а відвідувачі та працівники не постраждали.

Найчастіше йдеться про вибиті вікна, зруйновані двері та пошкоджені фасади, але подекуди вибухова хвиля спричиняла значно складніші проблеми. Зокрема, у Музеї Ханенків було пошкоджено дахові конструкції, а в Музеї видатних діячів української культури фасадна частина будівлі зазнала серйозної деформації.

Усі пошкоджені об’єкти проходять інструментальне обстеження перед початком відновлювальних робіт, адже зовнішні руйнування часто приховують пошкодження несучих конструкцій. Місто виділяє кошти на ремонт у пріоритетному порядку, однак процес відновлення є складним і потребує часу та технічних експертиз.

Попри виклики війни, культурне життя столиці залишається активним. Одним із ключових трендів останніх років є зростання відвідуваності театрів — лише за рік кількість відвідувань збільшилася майже на 100 тисяч. Також стабільною залишається відвідуваність кінотеатрів, які поступово трансформуються у багатофункціональні культурні кластери.

Водночас бібліотеки, які раніше сприймалися як традиційні книгосховища, нині перетворюються на сучасні громадські простори. У Києві працює 139 комунальних бібліотек, частина з яких уже пройшла реновацію. У таких закладах проводять мовні курси, освітні програми, зустрічі з письменниками, заняття з комп’ютерної грамотності, а подекуди навіть театральні вистави.

Попри воєнні умови, кількість користувачів бібліотек зростає: у 2023 році їх було близько 467 тисяч, а у 2025-му — вже понад 484 тисячі. Загалом за кілька років бібліотечна система залучила близько 40 тисяч нових відвідувачів.

Окрему увагу місто приділяє питанням доступності культурних закладів. У Києві впроваджуються рішення для людей з інвалідністю, літніх відвідувачів, батьків із дитячими візками та ветеранів. Прикладом є Театр на Лівому березі, де встановлено ліфт і облаштовано безбар’єрний доступ до сцен і приміщень.

У 2026 році планується продовження цієї роботи в Молодому театрі, де передбачено встановлення ліфта та автоматичної вхідної групи. Водночас реалізація ускладнена тим, що будівля має статус пам’ятки архітектури, тому всі втручання мають бути максимально обережними.

Паралельно Київ працює над створенням нових культурних кластерів. Один із ключових проєктів — майбутній простір на базі кінотеатру «Загреб» у Голосіївському районі. Його планують перетворити на багатофункціональний центр для культурних подій, освіти та громадської активності. Водночас реалізація проєкту ускладнена містобудівними обмеженнями та технічним станом будівлі.

У міській владі наголошують, що розвиток нових просторів має відбуватися паралельно зі збереженням уже наявної культурної інфраструктури. Адже втрата таких об’єктів, як кінотеатри чи будинки культури, може призвести до зменшення доступу мешканців до культури у власних районах.

Серед культурних рекомендацій на червень у Києві — нова вистава «Комахи» в Театрі оперети, постановка «Хальт» у Театрі на Лівому березі та мюзикл «Патріот» у Київській опері. Ці проєкти демонструють активність і різноманіття сучасної української сцени навіть у складних умовах війни.

Київська культура сьогодні перебуває у стані постійного відновлення та трансформації, поєднуючи відбудову пошкоджених об’єктів із формуванням нової моделі відкритого, доступного та сучасного культурного простору для мешканців міста.