Відома українська блогерка та підприємиця Ксюша Манекен стала жертвою масштабного шахрайства — з її підприємницького рахунку у Monobank зникло 6,2 мільйона гривень. Зловмисники видали себе за працівників банку, створивши фейковий Telegram-акаунт.
Про це Манекен розповіла у власному відеозверненні в Instagram, наголосивши, що її ошукали надзвичайно переконливо — із «менеджером» спілкувалася в офіційному стилі, з нібито реальними процедурами банку.
«Я написала в чат підтримки, ввела в пошук “Monobank” і натрапила на monobank-chatbot. Мені відповів “менеджер”, який знав усі деталі. Він сказав, що треба переустановити застосунок через помилку. На телефон прийшло повідомлення, я натиснула “підтвердити” — і цим відкрила їм доступ», — пояснила блогерка.
Після цього Манекен видалила застосунок і встановила його заново — але було вже пізно. З рахунку зникли десятки платежів по 500–700 тисяч гривень, переказаних на підозрілі ФОПи по всій Україні.
«Це були фіктивні підприємці, про яких навіть Google пише як про шахраїв. Але система не зупинила ці транзакції. Мені боляче не тільки через гроші, а через те, що такі афери взагалі можливі», — додала вона.
Реакція Monobank
Співвласник Monobank Олег Гороховський підтвердив факт інциденту і пояснив, чому система банку не розпізнала фрод:
«Система аналізу не визначила операції як шахрайські, бо вони відповідали типу активного ФОП-рахунку. До того ж клієнтка видалила застосунок, тому не отримувала push-сповіщень».
Він підкреслив, що банк сприймає подібні випадки як особисту поразку, та запевнив — Monobank співпрацює з поліцією, щоб повернути кошти і встановити осіб зловмисників.
Основні правила безпеки від банку
Гороховський нагадав користувачам базові правила фінансової гігієни:
- Не передавайте паролі, коди чи доступи до застосунку.
- Спілкуйтеся з банком лише через офіційний застосунок або перевірені канали.
- Не підтверджуйте вхід з інших пристроїв, навіть якщо дзвонять нібито з банку.
- Увімкніть динамічний CVV-код для онлайн-платежів.
- Перевіряйте офіційність акаунтів у Telegram чи Viber.
«Щомісяця ми запобігаємо втратам десятків мільйонів гривень. Але, на жаль, якщо клієнт сам передає доступ шахраям, уберегти його неможливо. Це наша щоденна боротьба», — підсумував Гороховський.
Урок для всіх користувачів
Цей випадок став найрезонанснішим кіберфінансовим шахрайством місяця і вкотре довів: навіть технологічні банки не можуть захистити користувачів від власної довірливості.
Якщо ви отримуєте повідомлення чи дзвінок нібито від банку — перевіряйте офіційність каналу зв’язку, не переходьте за посиланнями та ніколи не натискайте “підтвердити”, якщо не впевнені, хто саме звертається.
Шахраї стають дедалі вигадливішими, але фінансова уважність — це найкращий захист від втрати ваших грошей.
Кияни критикують перезапуск Бессарабського ринку у форматі фудпростору
Атака на енергетику — удар по зимі: Україна переходить у режим економії газу
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі