У Києві зроблено важливий крок до узгодженої роботи навколо однієї з головних духовних і культурних святинь країни. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» та чоловічий монастир Православної Церкви України — Свято-Успенська Києво-Печерська лавра — підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.
Про це заповідник повідомив 31 грудня.
Хто підписав документ
Меморандум підписали:
- єпископ Авраамій, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ;
- Світлана Котляревська, виконувачка обов’язків генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Документ закладає основу для системної взаємодії між державною інституцією та монастирем ПЦУ.
Головний фокус — збереження сакральної спадщини
Ключовим напрямом співпраці сторони визначили збереження та належне використання сакральних об’єктів національної культурної спадщини. Передусім ідеться про:
- Ближні та Дальні печери;
- святі мощі;
- історичні та культові споруди Лаври.
Саме ці об’єкти потребують особливо зваженого підходу — як з точки зору духовної традиції, так і музейної та наукової роботи.
Спільні проєкти для киян і гостей міста
Меморандум передбачає не лише охоронну, а й просвітницьку складову. Сторони планують:
- спільні виставки;
- музейні та освітні проєкти;
- публічні ініціативи, присвячені історії Лаври.
Мета — глибше розкрити роль Києво-Печерської лаври у формуванні духовної традиції та національної ідентичності українців.
Духовний вимір співпраці
Світлана Котляревська наголосила, що для заповідника важливий не лише культурний, а й духовний аспект:
«У стінах Лаври неустанно має підноситися молитва за Україну, її народ, захисників, мир і справедливе майбутнє держави».
Окремо підкреслено необхідність відновлення та популяризації історичної пам’яті про преподобних Києво-Печерських — як носіїв духовної, культурної та моральної спадщини України.
Чому це рішення важливе саме зараз
Для Києва й усієї країни цей меморандум має кілька принципових значень:
- вперше на формальному рівні зафіксовано партнерську модель співпраці між заповідником і монастирем ПЦУ;
- створено основу для збалансованого управління Лаврою — без конфлікту між духовною та музейною функціями;
- закладено рамку для цивілізованого використання святині в умовах війни та суспільних трансформацій.
Підписання меморандуму між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та монастирем ПЦУ — це не формальність, а сигнал про перехід до відповідальної, спільної роботи. Для столиці це шанс зберегти Лавру як живий духовний простір і водночас — як унікальну пам’ятку світового значення.
ЄБРР виділить €150 млн на модернізацію київського метро та закупівлю 50 вагонів
Виплати, податки та виїзд за кордон: що зміниться з 1 січня 2026 року і як це відчують кияни