Другий шанс для захисників: у Києві презентували ініціативу підтримки ветеранів, які оступилися

У Києві відбувся круглий стіл, присвячений темі ресоціалізації ветеранів російсько-української війни, які відбувають покарання без позбавлення волі. Захід організували Міністерство юстиції України спільно з агентством «Укрінформ», а модератором виступив Дмитро Андреєв, керівник комунікаційних підрозділів ДКВС України.

Мета зустрічі — представити пілотний проєкт підтримки ветеранів, які оступилися, але мають шанс повернутися до нормального життя.

 Хто брав участь

Серед спікерів — представники уряду, військових і громадських структур:

• Євген Пікалов, заступник міністра юстиції України;
• Фархад Фархадов, заступник міністра у справах ветеранів;
• Дмитро Фінашин, радник МВС з питань ветеранської політики;
• Іван Добровольський, заступник голови Київської ОВА;
• Роман Бочкала, правозахисник, голова Консультативної експертної ради при ДКВС;
• Володимир Авдеєнко, ветеран і керівник Київського обласного центру підготовки населення до національного спротиву.

Також долучилися психологи, освітяни, науковці та представники міжнародних організацій.

 Чому це питання — критично важливе

В Україні немає сталої системи ресоціалізації ветеранів, які після війни вчинили правопорушення. Більшість таких людей мають бойовий досвід, психологічні травми, емоційну нестабільність і часто опиняються в ізоляції від суспільства.

«Складність комунікації, замкнутість, агресивність чи тривожні симптоми значно ускладнюють процес ресоціалізації. Але ці люди заслуговують на шанс повернутися до життя», — наголосили учасники круглого столу.

За даними ДКВС, кількість таких ветеранів поступово зростає, тож потрібні нові практики й механізми реабілітації.

 Як працюватиме пілотна програма

Міністерство юстиції презентувало проєкт, за яким ветерани, засуджені до альтернативних видів покарання, зможуть проходити ресоціалізацію в Центрах підготовки населення до національного спротиву.

Там вони залучатимуться до волонтерських або штатних посад, зокрема в дружньому військовому середовищі, що сприятиме психологічному відновленню.

«Ресоціалізація — це не просто покарання, а шлях до неповернення людини до злочину. Ми формуємо індивідуальні програми роботи, що допомагають людині відновитися. 97% клієнтів пробації не вчиняють повторних правопорушень», — зазначив заступник міністра юстиції Євген Пікалов.

 Що кажуть експерти

Роман Бочкала підкреслив, що важливо зберегти системність і людяність у підходах:

«Ми маємо справу не просто з правопорушниками, а з людьми, які віддали частину себе за країну. Вони заслуговують на другий шанс. Пробація — це саме про це».

Володимир Авдеєнко наголосив на необхідності персонального підходу:

«Кожен ветеран має свою історію і свої рани. До кожного потрібен психолог, бойовий побратим, людина, яка розуміє мотивацію його вчинку. Не можна всіх міряти однією міркою».

 Соціальний портрет ветерана, який проходить пробацію

• 99,7% — чоловіки;
• 69% — у віці 26–45 років;
• 84% — мають статус учасника бойових дій;
• 15% — інваліди війни;
• 48% — перебувають у шлюбі.

 Чому це стосується кожного

Повернення ветеранів до мирного життя — це виклик не лише для держави, а й для суспільства. Програми ресоціалізації допомагають не лише зменшити рівень рецидивів, а й зберегти людський потенціал, який країна не може дозволити собі втратити.

Такі ініціативи стають кроком до єдності та підтримки тих, хто захищав Україну, але потребує допомоги, щоб знову стати частиною спільноти.

 Міністерство юстиції розпочинає важливий пілотний проєкт, що може стати основою нової системи ресоціалізації ветеранів. Це — спроба дати другий шанс тим, хто вже одного разу довів свою відданість країні.