Освіта майбутнього чи ілюзія? У Києві пояснили, чому ШІ не замінить навчання

Штучний інтелект уже сьогодні змінює підходи до навчання, однак він не здатен замінити головне — живе спілкування між викладачем і студентом. Саме тому сучасна освіта має повернутися до усної дискусії, розвитку мислення та формування особистості, а не лише перевірки знань тестами.

Про це в інтерв'ю розповів доктор філософських наук, педагог і автор монографії «Архіпедагогіка» Віталій Хромець.

Освіта — це більше, ніж набір методик

За словами науковця, книга «Архіпедагогіка» стала спробою подивитися на освіту не через окремі методики чи педагогічні концепції, а через фундаментальні принципи, на яких століттями будувалася західна освітня традиція.

Він пояснює, що сучасна педагогіка пропонує сотні різних підходів, але всі вони базуються на кількох ключових ідеях, які виникли ще в античності та розвивалися протягом наступних епох.

На думку дослідника, саме розуміння цих базових принципів дозволяє краще оцінювати сучасні освітні реформи.

Головна проблема української освіти — надмірне спрощення

Віталій Хромець вважає, що сьогодні українська школа занадто концентрується на перевірці інтелектуальних знань, залишаючи поза увагою розвиток особистості, моральних якостей і сили волі.

Він наголошує, що хороша освіта не повинна зводитися лише до тестування чи механічного запам'ятовування інформації. Навпаки, навчання має поєднувати розвиток інтелекту, чеснот, практичних навичок і здатності самостійно мислити.

На його переконання, кожна історична епоха не заперечувала попередню, а доповнювала її новими підходами. Саме такого принципу синтезу, а не постійного руйнування старих моделей, бракує сучасній освіті.

Штучний інтелект — лише інструмент

Окрему увагу педагог приділив стрімкому розвитку штучного інтелекту.

Він переконаний, що сам по собі ШІ не становить загрози для освіти. Небезпека виникає лише тоді, коли люди використовують його недоброчесно — наприклад, видаючи згенеровані тексти за власні роботи.

За словами Хромця, штучний інтелект значно полегшує доступ до інформації, однак не здатний замінити справжні знання.

Він наголошує, що інформація швидко забувається, тоді як знання залишаються з людиною і змінюють її спосіб мислення та дії.

Чому викладачам варто повернутися до усних співбесід

На думку науковця, у добу розвитку штучного інтелекту дедалі більшого значення набуватиме живе спілкування між студентом і викладачем.

Саме тому університетам варто активніше використовувати усні співбесіди, дискусії та диспути.

Як пояснює Віталій Хромець, визначити, чи написаний текст за допомогою ШІ, дедалі складніше. Проте достатньо поставити студенту кілька уточнювальних запитань, щоб зрозуміти, наскільки глибоко він володіє темою.

Науковець також навів власний приклад: під час роботи над антологією педагогічних текстів він попросив штучний інтелект знайти цитату Платона давньогрецькою мовою. Система впевнено запропонувала цитату, якої насправді не існувало. Це, за словами дослідника, ще раз підтверджує, що ШІ може бути корисним помічником, але його відповіді завжди потребують критичної перевірки.

Освіта майбутнього потребує не менше, а більше знань

Підсумовуючи, Віталій Хромець зазначає, що розвиток штучного інтелекту не зменшує цінність фундаментальної освіти, а навпаки — робить її ще важливішою.

Лише людина з широкими знаннями, критичним мисленням і власною експертизою здатна ефективно використовувати нові технології, перевіряти їхні відповіді та створювати справді нові ідеї. Саме тому, переконаний педагог, майбутнє освіти — не у відмові від традицій, а в поєднанні сучасних технологій із живим діалогом між учителем і учнем.