Як рятували єнота під обстрілами: історія з Білої Церкви, яка зворушила всіх

У Білій Церкві днями відбулася неординарна рятувальна операція, яка нагадала, що навіть у найтемніші часи людяність та турбота — понад усе. Головною героїнею стала налякана єнотиха, яка через обстріли втекла з місцевого зоопарку та кілька днів просиділа на дереві, не наважуючись злізти. Її порятунок — приклад небайдужості та професіоналізму рятувальників ДСНС.

Обстріли, паніка й втеча з зоопарку

23 червня Білоцерківський район знову зазнав ворожих атак. Серед об'єктів, що постраждали психологічно, опинилися і мешканці зоопарку, розташованого на території історичного дендропарку «Олександрія». Про це повідомили у ДСНС Київщини.

Під час обстрілів одна з тварин — єнотиха — у паніці покинула вольєр. Вона втекла та сховалась на високому дереві неподалік. Протягом кількох діб тварина не реагувала на спроби її заспокоїти й залишити схованку, що викликало занепокоєння у працівників зоопарку.

Як діяли рятувальники?

На місце події прибули фахівці ДСНС Київщини. За допомогою автодрабини їм вдалося дістатись до єнотихи. Операція потребувала надзвичайної обережності — тварина була налякана, до того ж мала поранену лапку.

Рятувальники, демонструючи витримку й турботу, обережно зняли тварину з дерева та передали її працівникам зоопарку для надання ветеринарної допомоги.

Не просто завдання — місія гуманності

Як зазначили у ДСНС, для них не буває "другорядних" викликів. Кожне життя — важливе, кожна ситуація — значуща.

«Ми завжди поруч, щоб допомогти. Навіть якщо це — налякана єнотка на дереві», — підкреслили в пресслужбі рятувальників.

Чому ця історія важлива?

• Це про співчуття навіть у критичні моменти війни.
• Це про професіоналізм, що не втрачається під тиском обставин.
• Це про довіру — коли громада знає: у найважчі хвилини допомога прийде.

Стан єнотихи та подальші дії

Наразі тварина перебуває під наглядом ветеринарів. За словами працівників зоопарку, її стан стабільний, хоча процес відновлення займе деякий час. Поранення лапки не загрожує життю, а головне — єнотиха вже не відчуває загрози й поступово адаптується.