Роксолана Мережко
З 1 січня 2026 року уряд ухвалив рішення, яке без перебільшення можна назвати одним із найвідчутніших для бюджетної сфери за останні роки. Посадові оклади соціальних працівників зростуть майже у 2,5 раза — за рахунок застосування нового коефіцієнта 2,5 при розрахунку зарплат.
Для Києва, де навантаження на соціальну сферу є одним із найвищих у країні, це рішення має особливе значення.
Хто і скільки отримуватиме
За даними Міністерства соціальної політики, підвищення виглядатиме так:
-
Соціальний менеджер:
з 8 243 грн → до 20 607 грн -
Фахівець із соціальної роботи:
з 6 773 грн → до 16 932 грн
Фактично йдеться про зростання окладів на 150%. Це базові посадові оклади — без урахування надбавок, доплат і премій.
Чому це критично важливо саме для столиці
Київ — місто, де соціальні працівники щодня працюють із:
- внутрішньо переміщеними особами;
- людьми з інвалідністю;
- самотніми літніми киянами;
- родинами військових і ветеранів;
- дітьми, які потребують реабілітації.
При цьому рівень цін у столиці традиційно вищий, ніж у більшості регіонів. Через це багато фахівців роками залишали соціальну сферу, не витримуючи фінансового тиску.
У Мінсоцполітики прямо визнають: рішення про підвищення — це спроба зупинити відтік кадрів і повернути професії реальну цінність.
Що кажуть в уряді
Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін наголосив, що робота соцпрацівників — це не лише документи й звіти:
«Це постійний емоційний контакт із людьми в кризі. Підвищення оплати — справедлива підтримка тих, хто щодня підтримує інших».
Контраст із зарплатами чиновників
На тлі нових окладів соцпрацівників особливо помітним залишається розрив із доходами топчиновників. У 2025 році найвищі середні зарплати фіксувалися у центральних органах влади:
- НКРЕКП — понад 94 тис. грн
- НАЗК — понад 92 тис. грн
- Антимонопольний комітет — понад 86 тис. грн
Окремі посадовці отримували понад 250 тис. грн на місяць.
Що це змінить для киян
Для мешканців столиці це рішення може мати практичні наслідки вже у 2026 році:
- більше спеціалістів у районних соцслужбах;
- менша плинність кадрів;
- швидший і якісніший доступ до соціальних та реабілітаційних послуг;
- менше «вигорання» серед працівників, які працюють із найуразливішими групами.
Підвищення зарплат бюджетникам — рідкісний приклад рішення, яке напряму впливає не лише на цифри у платіжках, а й на якість життя у великому місті. Для Києва, що тримає на собі значну частину соціального навантаження країни, це крок, який давно назрівав.
Питання лише в одному: чи стане це початком системних змін, а не разовим жестом напередодні нового бюджетного циклу.