Житній ринок офіційно став об’єктом культурної спадщини

Одну з найвідоміших архітектурних споруд столиці – будівлю Житнього ринку – офіційно внесено до переліку об’єктів культурної спадщини. Відтепер вона перебуває під охороною держави та захищена від знесення.

Що означає новий статус

За даними Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, охоронний статус гарантує:

• збереження Житнього ринку на його нинішньому місці;
• неможливість знищення чи радикальної перебудови будівлі;
• контроль за будь-якими змінами архітектурного вигляду;
• розгляд питань продажу виключно на рівні Київради.

Процес надання статусу був тривалим. Фахівці комісії проводили комплексне обстеження будівлі, включно з технічними приміщеннями, підземними конструкціями та допоміжними об’єктами.

Дискусії навколо майбутнього ринку

Питання збереження Житнього ринку активно обговорювалося у 2025 році.

• У січні Київрада оприлюднила проєкт рішення про можливу приватизацію будівлі з умовою збереження функціоналу та обов’язковим ремонтом упродовж трьох років.
• У травні кияни зареєстрували петицію з вимогою захистити архітектурну спадщину ринку. Вона набрала необхідні 6 тисяч голосів, проте в червні міська влада її відхилила, посилаючись на те, що Житній ринок ще з 2003 року внесено до переліку підприємств, що не підлягають приватизації.
• Подібна доля спіткала й іншу петицію, яка також зібрала достатню кількість голосів, але була відхилена.

У липні Житній ринок отримав статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, а тепер цей статус закріплений офіційно.

Значення для міста

Житній ринок – це не лише місце торгівлі, а й важливий символ Подолу та архітектурна візитівка Києва. Новий статус забезпечує його збереження як культурної та історичної пам’ятки, яка й надалі залишатиметься складовою міського життя.